Таблеточка
Основна діюча речовинаЛінезолід
ФармгрупаАнтибіотики
Доставка додому
Доставка на пошту
Безкоштовна доставка
Зворотний дзвінок
- Склад
- розчин для інфузій 2 мг/мл система для внутрішньовенного введення 300 мл №1 Лінезолід 2 мг/мл Інші інгредієнти: натрію цитрату дигідрат, кислота лимонна безводна, декстрози моногідрат, натрію гідроксид, кислота соляна, вода для ін'єкцій. Ціни в аптеках розчин для інфузій 2 мг/мл система для внутрішньовенного введення 100 мл, № 1 Лінезолід 2 мг/мл Інші інгредієнти: натрію цитрату дигідрат, кислота лимонна безводна, декстрози моногідрат, натрію гідроксид, кислота соляна, вода для ін.
- Показання
- лікування при інфекціях, викликаних чутливими штамами анаеробних або аеробних грампозитивних мікроорганізмів, включаючи інфекції, що супроводжуються бактеріємією, такі як: нозокоміальна пневмонія; негоспитальна пневмонія; ускладнені інфекції шкіри та її структур, зокрема інфекції на фоні діабетичної стопи без супутнього остеомієліту, спричинені Staphylococcus aureus (метицилінчутливими та метицилінрезистентними ізолятами), Streptococcus pyogenes або Streptococcus agalactiae; неускладнені інфекції шкіри та її структур, спричинені Staphylococcus aureus (тільки чутливими до метициліну ізолятами) або Streptococcus pyogenes; інфекції, спричинені ентерококами, включаючи резистентні до ванкоміцину штами Enterococcus faecium та faecalis. Якщо збудники інфекції включають грамнегативні мікроорганізми,
- Противопоказания
- відома підвищена чутливість до лінезоліду або будь-якого іншого компонента препарату. Зівокс не слід застосовувати у пацієнтів, які застосовують лікарські препарати, які пригнічують МАО А та В (наприклад, фенелзин, ізокарбоксазид, селегілін, мокломемід) або протягом 2 тижнів після прийому таких препаратів. За винятком випадків, коли є можливість ретельного спостереження та моніторингу артеріального тиску, Зівокс не слід призначати пацієнтам з такими супутніми клінічними станами або супутнім прийомом наступних препаратів: неконтрольована артеріальна гіпертензія, феохромоцитома, карциноїд, тиреотоксикоз, біполярна депресоокружність; інгібітори зворотного захоплення серотоніну, трициклічні антидепресанти, агоністи 5-НТ1-рецепторів серотоніну (триптани),
- Спосіб застосування та дози
- Перед застосуванням препарату необхідно провести шкірну пробу на чутливість до лінезоліду. Пацієнтів, які почали лікування з парентеральної форми препарату, можна перевести на лікарську форму для прийому внутрішньо. У такому випадку добір дози не потрібний, оскільки біодоступність лінезоліду при прийомі внутрішньо становить майже 100%. років) Госпітальна пневмонія 10 мг/кг маси тіла внутрішньовенно 600 мг внутрішньовенно або перорально кожні 12 год 10–14 Нешпитальна пневмонія (зокрема форми, що супроводжуються бактеріємією) Ускладнені інфекції шкіри та її структур Інфекції, спричинені Enterococcus faecium, ванкоміцину, зокрема інфекції, що супроводжуються бактеріємією 10 мг/кг внутрішньовенно 600 мг внутрішньовенно або перорально кожні 12 год 14–28 Неускладнені інфекції шкіри та її структур <5 років: 10 мг/кг перорально кожні 8 год. 5–11 років: 10 мг/кг перорально кожні 12 год. Дорослі: 400 мг перорально кожні 12 год. Діти віком від 12 років: 600 мг кожні 12 год. Більшість недоношених новонароджених у віці <7 днів (<34 тижнів гестації) мають нижчі показники системного кліренсу лінезоліду та високі показники AUC, ніж більшість доношених новонароджених та дітей старшого віку. Лікування таких новонароджених починають з дози 10 мг/кг кожні 12 год. Для новонароджених із недостатньою клінічною відповіддю на препарат можна розглянути можливість застосування дози 10 мг/кг кожні 8 год. Усі пацієнти віком до 7 днів повинні отримувати дозу 10 мг/кг кожні 8 год. Тривалість лікування залежить від збудника, локалізації та тяжкості інфекції, а також від клінічного ефекту. Максимальна доза для дорослих та дітей не повинна перевищувати 600 мг 2 рази на добу. Вказівки щодо застосування. Зівокс для внутрішньовенних ін'єкцій випускається в одноразових, готових до використання інфузійних пакетах. Безпосередньо перед застосуванням видалити захисну упаковку з фольги та провести візуальну перевірку лікарського засобу на наявність механічних домішок; протягом 1 хвилин стискати пакет, щоб переконатися в його цілісності. Якщо пакет протікає, розчин не використовують, оскільки може бути порушена його стерильність. Залишки невикористаного розчину слід утилізувати відповідно до чинних вимог. Не використовувати упаковки, в яких порушено цілісність! В/в інфузія здійснюється протягом 30-120 хв. Не можна поєднувати інфузійні пакети послідовно! При одночасному введенні препарату Зівокс для внутрішньовенної ін'єкції з іншим лікарським засобом кожен препарат слід вводити окремо, відповідно до рекомендованої дози та способу застосування кожного лікарського засобу. При використанні однієї внутрішньовенної системи для послідовного введення кількох препаратів цю систему до та після введення препарату Зівокс для внутрішньовенних ін'єкцій слід промити інфузійним розчином, сумісним із препаратом Зівокс та з іншим препаратом, який вводиться через цю систему. Сумісні розчини для інфузій: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін'єкцій. відповідно до рекомендованої дози та способу застосування кожного лікарського засобу. При використанні однієї внутрішньовенної системи для послідовного введення кількох препаратів цю систему до та після введення препарату Зівокс для внутрішньовенних ін'єкцій слід промити інфузійним розчином, сумісним із препаратом Зівокс та з іншим препаратом, який вводиться через цю систему. Сумісні розчини для інфузій: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін'єкцій. відповідно до рекомендованої дози та способу застосування кожного лікарського засобу. При використанні однієї внутрішньовенної системи для послідовного введення кількох препаратів цю систему до та після введення препарату Зівокс для внутрішньовенних ін'єкцій слід промити інфузійним розчином, сумісним із препаратом Зівокс та з іншим препаратом, який вводиться через цю систему. Сумісні розчини для інфузій: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін'єкцій. який вводиться через систему. Сумісні розчини для інфузій: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін'єкцій. який вводиться через систему. Сумісні розчини для інфузій: 5% розчин декстрози для ін'єкцій, 0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій, розчин Рінгера лактатний для ін'єкцій.
- Побічні ефекти
- зазначена інформація ґрунтується на даних, отриманих із клінічних досліджень, у яких >2000 дорослих пацієнтів отримували рекомендовані дози препарату Зівокс у період до 28 днів. У ?22% пацієнтів розвивалися побічні реакції; найбільш часто повідомлялося про головний біль (2,1%), діарею (4,2%), нудоту (3,3%) і кандидоз (зокрема пероральний 0,8% і вагінальний - 1,1% - див. нижче) . Найбільш частими побічними реакціями, що призводили до відміни препарату, були біль голови, діарея, нудота і блювання. Близько 3% пацієнтів припинили лікування через розвиток побічних реакцій, зумовлених препаратом. Частота побічних реакцій визначена таким чином: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<
