Таблеточка
Кількість в упаковці: 1 штукаВанкоміцин - Віста д/інф. розтв. 0.5 г 10 мл №1 фл. Ілко Ілач Сан ве Тидж
ВиробникІлко Ілач Сан ве Тидж
КраїнаТуреччина
Ціна:
147.32 грн.Основна діюча речовинаВанкоміцин-субстанція
ФармгрупаАнтибіотики
Доставка додому
Доставка на пошту
Безкоштовна доставка
Зворотний дзвінок
- Склад
- діюча речовина: vancomycin;1 флакон містить ванкоміцину гідрохлориду в перерахуванні на ванкоміцин 500 мг;допоміжні речовини: натрію гідроксид/кислота хлористоводнева (можлива наявність у зв'язку з необхідністю корекції рН).Ліофілізат для розчину для інфузій.Основні фізико-хімічні властивості: білий або майже білий ліофілізований порошок.
- Показання
- Лікування інфекцій, спричинених грампозитивними мікроорганізмами, які є чутливими до препарату, у тому числі у пацієнтів з алергією до пеніцилінів і цефалоспоринів в анамнезі: - ендокардит;- сепсис;- остеомієліт;- інфекції центральної нервової системи;- інфекції нижніх відділів дихальних шляхів (пневмонія);- інфекції шкіри та м'яких тканин;- псевдомембранозний коліт (для застосування внутрішньо).Запобігання ендокардиту у пацієнтів із підвищеною чутливістю до пеніцилінових антибіотиків. Запобігання інфекціям після хірургічних процедур у порожнині рота і ЛОР-органів.
- Противопоказания
- Підвищена чутливість до ванкоміцину або до будь-якого іншого компонента препарату.
- Спосіб застосування та дози
- Ванкоміцин застосовувати для внутрішньовенного введення при лікуванні загрозливих для життя інфекцій. У жодному разі ванкоміцин не можна вводити у вигляді болюсної ін'єкції або внутрішньом'язово через болючість та можливий некроз у місці введення.Реакції на введення препарату можуть залежати як від концентрації розчину, так і від швидкості його введення. Для лікування дорослих рекомендується, щоб концентрація при введенні не перевищувала 5 мг/мл, а швидкість введення не перевищувала 10 мг/хв. Окремим хворим, яким необхідно обмежувати кількість введеної рідини, можна вводити препарат з концентрацією до 10 мг/мл, але швидкість введення не має перевищувати 10 мг/хв. Висока концентрація введеного препарату збільшує ризик виникнення побічних реакцій.Тривалість лікування залежить від терапевтичних показань, при яких застосовується препарат.Внутрішньовенне застосування препарату.Розчинити вміст флакона по 500 мг у 10 мл або вміст флакона по 1 г у 20 мл води для ін'єкцій.Після розведення розчин препарату у флаконах залишається стабільний протягом 24 годин при температурі 25 °С або протягом 96 годин у холодильнику при температурі від 2 до 8 °С.Потрібне подальше розведення: до розчину, що містить 500 мг або 1 г ванкоміцину, слід додати щонайменше 100 мл або 200 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін'єкцій або 5 % розчину глюкози для ін'єкцій відповідно. Отриманий розчин залишається стабільним протягом 48 годин у холодильнику при температурі від 2 до 8 °С або протягом 24 годин при температурі 25 °С.З мікробіологічної точки зору розчин бажано ввести негайно після розведення. Кінцева концентрація отриманого розчину ванкоміцину не має перевищувати 5 мг/мл.Водний розчин ванкоміцину також можна розводити такими інфузійними розчинниками:- розчин Рінгера лактатний,- розчин Рінгера лактатний та 5 % розчин глюкози,- розчин Рінгера ацетатний.Розчини ванкоміцину, отримані за допомогою вищезазначених розчинників, можуть зберігатись у холодильнику при температурі від +2 °С до +8 °С протягом 96 годин.Перед застосуванням розведеного розчину слід переконатися, що відсутній осад або зміна кольору.Препарат вводити безперервно внутрішньовенно краплинно протягом 60 хвилин.Пацієнти з нормальною функцією нирок.Дорослі: 500 мг кожні 6 годин або 1000 мг кожні 12 годин. Розчин вводити внутрішньовенно інфузійно не менше 60 хвилин. Максимальна разова доза - 1000 мг, максимальна добова доза ? 2 г.Діти.Новонароджені віком до 7 днів: початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, а потім - по 10 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.Новонароджені віком від 7 днів до 1 місяця: початкова доза становить 15 мг/кг маси тіла, а потім - по 10 мг/кг маси тіла кожні 8 годин.Діти віком від 1 місяця: звичайна доза ванкоміцину становить 10 мг/кг маси тіла кожні 6 годин.Максимальна разова доза для дітей становить 15 мг/кг маси тіла, максимальна добова доза ? 2 г.Концентрація приготовленого розчину ванкоміцину для дітей не має перевищувати 2,5-5 мг/мл. Розчин слід вводити протягом не менше 60 хвилин.Пацієнти літнього віку: може потребуватися зниження дози через зумовлене віком зниження ниркової функції.Пацієнти з надмірною масою тіла: може потребуватися коригування стандартної добової дози.Пацієнти з печінковою недостатністю: не потребують коригування добової дози.Пацієнти з розладами функції нирок.Слід відкоригувати дозування відповідно до кліренсу креатиніну за нижченаведеною таблицею. Коли відома концентрація креатиніну в сироватці крові, слід застосовувати нижченаведену формулу (з урахуванням статі, маси тіла та віку пацієнта) для визначення кліренсу креатиніну.Розрахований кліренс креатиніну (мл/хв) лише визначають, а точний показник кліренсу креатиніну слід вимірювати.Чоловіки: Маса тіла (кг) х (140 - вік (роках)) 72 х концентрація креатиніну в сироватці крові (мг/дл)Жінки: 0,85 х значення, одержане за наведеною вище формулою.
- Побічні ефекти
- Під час або одразу після швидкого введення препарату у поодиноких випадках можуть виникати анафілактичні реакції (артеріальна гіпотензія, задишка, диспное, кропив'янка або свербіж), розлади серцевої діяльності (серцева недостатність, аж до зупинки серця). Швидке введення препарату може також спричинити приплив крові до верхньої частини тіла або біль чи спазми м'язів грудей та спини. Ці реакції зазвичай зникають за 20 хвилин, але можуть спостерігатися протягом кількох годин. Такі реакції майже не виникають при повільному введенні препарату протягом 60 хвилин. З боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія*, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, еозинофілія.*Можлива оборотна нейтропенія. Вона зазвичай починається через 1 тиждень або пізніше після введення терапії ванкоміцином, або після отримання загальної дози 25 г або більше.З боку серцево-судинної системи: серцева недостатність, артеріальна гіпотензія, флебіт, васкуліт, зупинка серця (ці реакції переважно пов'язані зі швидкою інфузією препарату).З боку дихальної системи: диспное, задишка.З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, псевдомембранозний коліт.З боку шкіри та підшкірних тканин: свербіж, кропив'янка, екзантема, синдром Стівенса-Джонсона, ексфоліативний дерматит, синдром Лайєлла, IgА-бульозний дерматит, токсичний епідермальний некроліз.З боку органів слуху і рівноваги: шум або дзвін у вухах, зниження гостроти слуху, вертиго.Ототоксичний вплив спостерігався найчастіше при застосуванні препарату у високих дозах або при одночасному введенні з іншими лікарськими засобами, що чинять ототоксичну дію, а також при знижених функціях нирок чи ушкодженнях слуху.З боку імунної системи: анафілактоїдна реакція (реакція, пов'язана з інфузією), реакції гіперчутливості, анафілактоїдний шок (реакція, пов'язана з інфузією).Інфекції та інвазії: псевдомембранозний коліт.Результати лабораторних досліджень: збільшення рівня креатиніну в сироватці крові, збільшення рівня сечовини в сироватці крові, підвищення рівнів АСТ, АЛТ, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, гамма-глутамілтранспептидази, білірубіну, лейцин-амінопептидази.З боку кістково-м'язової системи: м'язові спазми (реакція, пов'язана з інфузією).З боку нервової системи: запаморочення, парестезія.З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит*, азотемія, гостра ниркова недостатність.*Можливе ослаблення функції нирок (яке зазвичай супроводжується збільшенням рівня сироваткового креатиніну або азоту сечовини сироватки крові), в основному після застосування великих доз лікарського засобу. Інтерстиціальний нефрит виникає рідко. У більшості випадків такі побічні ефекти відзначені у пацієнтів, які приймали одночасно з ванкоміцином аміноглікозиди або мали дисфункцію нирок в анамнезі. При припиненні лікування ванкоміцином азотемія зникала майже у всіх пацієнтів.Загальні розлади та ускладнення у місці введення: медикаментозна гарячка, озноб, зміни у місці ін'єкції, включаючи біль, запалення, подразнення, некроз тканин, біль та спазми м'язів грудей та спини, ріст резистентних бактерій та грибів, медикаментозні висипання з еозинофілією та системними симптомами (DRESS-синдром), сльозотеча, запалення слизових оболонок, почервоніння верхньої частини тіла та обличчя.
