Таблеточка
Кількість в упаковці: 5 штукОсновна діюча речовинаЦефтріаксон-субстанція
ФармгрупаАнтибіотики
Доставка додому
Доставка на пошту
Безкоштовна доставка
Зворотний дзвінок
- Склад
- діюча речовина: ceftriaxone;1 флакон містить цефтриаксону (у вигляді цефтриаксону натрію) 1,0 г.Порошок для розчину для ін'єкцій.Основні фізико-хімічні властивості: кристалічний порошок майже білого або жовтавого кольору.
- Показання
- Цефтриаксон застосовувати для лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:- інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла й носа;- інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту);- інфекції нирок і сечовивідних шляхів;- інфекції статевих органів, включаючи гонорею;- сепсис;- інфекції кісток, суглобів, м'яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;- інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;- менінгіт;- дисемінований бореліоз Лайма (стадії ІІ та ІІІ).Періопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.При призначенні цефтриаксону необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та, зокрема, рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.
- Противопоказания
- Підвищена чутливість до цефтриаксону або будь-якого іншого цефалоспорину. Наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад, анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).Цефтриаксон протипоказаний:Недоношеним новонародженим віком ? 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*;Доношеним новонародженим (віком ? 28 днів):- із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв'язування білірубіну, ймовірно, порушене*;- які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи "Особливості застосування" та "Побічні реакції").* У дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв'язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.Перед внутрішньом'язовим введенням цефтриаксону слід обов'язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують як розчинник (див. розділ "Особливості застосування", а також інструкцію для медичного застосування лідокаїну).Розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.
- Спосіб застосування та дози
- Дорослі та діти віком від 12 років: застосовувати 1 - 2 г цефтриаксону 1 раз на добу (кожні 24 години). При тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г.Новонароджені, немовлята та діти віком до 12 років.Нижче наводяться рекомендовані дози для застосування 1 раз на добу.Новонароджені (до 2 тижнів): 20 - 50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. Дози препарату для доношених і недоношених дітей не відрізняються.Цефтриаксон протипоказаний для застосування новонародженим віком ? 28 днів при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій (у тому числі постійні внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад парентеральне харчування) у зв'язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див. розділ "Протипоказання").Новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років: 20 - 80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.Дітям із масою тіла понад 50 кг призначати дози для дорослих.Внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії упродовж принаймні 30 хвилин.Хворі літнього віку.Хворим літнього віку корекція дози не потрібна.Тривалість лікування.Тривалість лікування залежить від показання та перебігу хвороби.Комбінована терапія.Дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. Незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, спричинених Pseudomonas aeruginosa. Через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.Дозування в особливих випадках.Менінгіт.При бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинати з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. Як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. Найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:Neisseria meningitidisHaemophilus influenzaeStreptococcus pneumoniae 4 дні6 днів7 днівБореліоз Лайма: дорослим та дітям - 50 мг/кг (найвища добова доза - 2 г) 1 раз на добу протягом 14 днів.Гонорея.Для лікування гонореї (спричиненої штамами, які утворюють і не утворюють пеніциліназу) рекомендується призначати разову дозу 250 мг внутрішньом'язово.Профілактика інфекцій у хірургії.
- Побічні ефекти
- Небажаними реакціями, що найчастіше спостерігалися при застосуванні цефтриаксону, є еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія, діарея, висип та підвищення рівня печінкових ферментів.За частотою явища класифіковані таким чином: дуже поширені, поширені, непоширені, рідко поширені, частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).Інфекції та інвазії: непоширені: грибкові інфекції статевих органів; рідко поширені: псевдомембранний коліт; частота невідома: суперінфекції.З боку системи крові та лімфатичної системи: поширені: еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; непоширені: гранулоцитопенія, анемія, розлади коагуляції; частота невідома: гемолітична анемія, агранулоцитоз.З боку імунної системи: частота невідома: анафілактичний шок, анафілактичні реакції, анафілактоїдні реакції, гіперчутливість, реакція Яриша - Герксгеймера (див. розділ "Особливості застосування").З боку нервової системи: непоширені: головний біль, запаморочення; частота невідома: судоми.З боку органів слуху і рівноваги: частота невідома: вертиго.З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: рідко поширені: бронхоспазм.З боку шлунково-кишкового тракту: поширені: рідке випорожнення, діарея; непоширені: нудота, блювання; частота невідома: панкреатит, стоматит, глосит.З боку гепатобіліарної системи: поширені: підвищення рівня печінкових ферментів; частота невідома: преципітати у жовчному міхурі, ядерна жовтяниця.З боку шкіри і підшкірної клітковини: поширені: висип; непоширені: свербіж; рідко поширені: кропив'янка; частота невідома: синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, реакція з еозинофілією і системними симптомами (DRESS) (див. розділ "Особливості застосування"), багатоформна еритема, гострий генералізований екзантематозний пустульоз.З боку нирок та сечовидільної системи: рідко поширені: гематурія, глюкозурія; частота невідома: олігурія, утворення преципітатів у нирках (оборотні). Загальні розлади та реакції у місці введення препарату: непоширені: флебіт, біль у місці ін'єкції, пропасниця; рідко поширені: набряк, озноб.Дані лабораторних аналізів: непоширені: підвищення рівня креатиніну у крові; частота невідома: хибнопозитивні результати тесту Кумбса, хибнопозитивні результати аналізу на галактоземію, хибнопозитивні результати неферментних методів визначення глюкози.
