Таблеточка
Кількість в упаковці: 1 штукаОсновна діюча речовинаРемдесивір
ФармгрупаПротивірусні засоби
Доставка додому
Доставка на пошту
Безкоштовна доставка
Зворотний дзвінок
- Склад
- діюча речовина: ремдесивір;1 флакон містить ремдесивіру 100 мг; 1 мл приготовленого (відновленого) розчину містить ремдесивіру 5 мг;допоміжні речовини: натрієва сіль сульфобутилового ефіру бета-циклодекстрину, хлористоводнева кислота, натрію гідроксид.Ліофілізат для концентрату для розчину для інфузій.Основні фізико-хімічні властивості: від білого до майже білого або жовтого кольору ліофілізована маса або порошок.
- Показання
- Лікування коронавірусної хвороби (COVID-19) у дорослих, які мають пневмонію та потребують додаткової оксигенотерапії (кисень з низьким або високим потоком або інша неінвазивна вентиляція на початку лікування).
- Противопоказания
- Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
- Спосіб застосування та дози
- Ремдесивір має застосовуватися в медичних закладах, у яких пацієнти знаходяться під ретельним спостереженням (див. розділ "Особливості застосування").Дорослі пацієнтиДень 1: разова навантажувальна доза ремдесивіру становить 200 мг, вводять шляхом внутрішньовенної інфузії.День 2 і далі: 100 мг 1 раз на добу, вводять шляхом внутрішньовенної інфузії.Загальна тривалість лікування повинна становити щонайменше 5 днів, але не більше 10 днів.Люди літнього вікуДля застосування ремдесивіру пацієнтам віком від 65 років коригування дози не потрібне.Пацієнти з порушеннями функції нирокФармакокінетика ремдесивіру не оцінювалась у пацієнтів із нирковою недостатністю. Пацієнти зі ШКФ ?30 мл/хв не потребують корекції дози ремдесивіру для лікування COVID-19. Ремдесивір не слід застосовувати пацієнтам зі ШКФ <30 мл/хв. Пацієнти з печінковою недостатністюФармакокінетика ремдесивіру не оцінювалась у пацієнтів з печінковою недостатністю. Невідомо, чи потрібна корекція дози для пацієнтів із печінковою недостатністю, тому пацієнтам із порушеннями функції печінки ремдесивір слід застосовувати лише тоді, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик. Перед початком лікування ремдесивіром та щодня під час прийому ремдесивіру у всіх пацієнтів слід проводити лабораторне дослідження печінки.Спосіб введенняРемдесивір призначають для внутрішньовенної інфузії після відновлення та подальшого розведення. Лікарський засіб не можна застосовувати у вигляді внутрішньом'язової ін'єкції.Готувати інфузійний розчин потрібно в асептичних умовах безпосередньо перед процедурою введення. Перед введенням слід візуально перевірити розчин на наявність твердих частинок або зміни кольору, у разі їх наявності розчин слід утилізувати та приготувати новий.Ремдесивір слід розчинити в 19 мл стерильної води для ін'єкцій та розвести у розчині хлориду натрію для ін'єкцій 9 мг/мл (0,9 %) протягом 30-120 хвилин перед введенням шляхом внутрішньовенної інфузії.Інструкції з відновлення Дістають необхідну кількість одноразових флаконів із місця зберігання. Для кожного флакона: -Відновлюють ліофілізований порошок ремдесивіру, додавши в асептичних умовах 19 мл стерильної води для ін'єкцій, та використовують для кожного флакона шприц та голку відповідного розміру. -Викидають флакон, якщо вакуум перешкоджає введенню стерильної води для ін'єкцій у флакон.-Негайно струшують флакон протягом 30 секунд.-Залишають вміст флакона на 2-3 хвилини. В результаті повинен утворитися прозорий розчин.-Якщо вміст флакона розчинився не повністю, ще раз струшують флакон протягом 30 секунд та відстоюють вміст протягом 2-3 хвилин. За необхідності цю процедуру повторюють, поки вміст флакона повністю не розчиниться.-Після розчинення один флакон містить 100 мг/20 мл (5 мг/мл) розчину ремдесивіру.-Парентеральні лікарські засоби перед введенням слід візуально перевіряти на наявність механічних включень та зміни кольору, якщо це дозволяють зробити розчин та контейнер.-Розвести розчин відразу після відновлення.
- Побічні ефекти
- Класифікація побічних реакцій за частотою розвитку: дуже часто (? 1/10); часто (?1/100, <1/10); нечасто (?1/1000, <1/100); рідко (?1/10000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000); частота невідома (неможливо визначити на основі наявних даних).З боку імунної системи: рідко - гіперчутливі реакції.З боку нервової системи:часто - головний біль.З боку шлунково-кишкового тракту:часто - нудота.З боку печінки та жовчовивідних шляхів:дуже часто - підвищення трансаміназ.З боку шкіри та підшкірної клітковини:часто - висипання.Процедурні ускладнення:рідко - інфузійна реакція. Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має велике значення. Це дає змогу проводити безперервне спостереження співвідношення між користю і ризиками, пов'язаними із застосуванням лікарського засобу. Спеціалісти у галузі охорони здоров'я повинні подавати інформацію про будь-які підозрювані побічні реакції за допомогою національної системи звітності.
