Таблеточка
Кількість в упаковці: 30 штукОсновна діюча речовинаЕверолімус
ФармгрупаІмунодепресивні засоби
Доставка додому
Доставка на пошту
Безкоштовна доставка
Зворотний дзвінок
- Склад
- діюча речовина: everolimus; 1 таблетка містить 2,5 мг або 5 мг або 10 мг еверолімусу;
- Показання
- що вимагає терапевтичного втручання, за винятком хірургічного. Доказом ефективності лікування є зміни в обсязі СЕГА. Подальшого клінічного результату, такого як поліпшення пов'язаних із захворюванням симптомів, не виявлено. пухлини), що не потребують хірургічного втручання. Доказом ефективності лікування є аналіз змін у сумарному обсязі ангіоміоліпоми. Лікування пацієнтів з нейроендокринними пухлинами шлунково-кишкового тракту або легень. Препарат Афінітор призначений для лікування неоперабельних або метастатичних,
- Противопоказания
- Підвищена чутливість до діючої речовини, інших похідних рапаміцину або допоміжної речовини. Чутливість до сиролімусу.
- Спосіб застосування та дози
- Лікування Афінітором слід починати і проводити під наглядом лікаря, який має досвід застосування протипухлинної терапії, з метою проведення необхідного клінічного моніторингу застосування лікарського засобу. (НЕП) та гормон-рецептор-позитивним раком молочної залозиРекомендована доза Афінітору становить 10 мг 1 раз на добу. Лікування повинно тривати доки спостерігається клінічний ефект або до появи неприйнятних проявів токсичності.
- Побічні ефекти
- Найбільш поширеними побічними ефектами 3-4 ступеня тяжкості (частота №1/100 і <1/10) були стоматит, анемія, гіперглікемія, інфекції, втома, діарея, пневмоніт, астенія, тромбоцитопенія, нейтропенія, задишка, протеїнурія, лім гіпофосфатемія, висипання, артеріальна гіпертензія, пневмонія, підвищення рівня аспартатамінотрансферази (АСТ), підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та цукровий діабет. Ступені тяжкості вказані за CTCAE версії 3.0 і 4.03. та НЕРАНДОМІЗОВАНОГО відкритого з однією групою дослідження II фази відображають профіль безпеки препарату Афінітор (n = 612, в т.ч. 409 пацієнтів віком < 18 років, середня тривалість експозиції - 27,4 місяця [діапазон 0,5 - 83,2]). експозицією еверолімусу (низький мінімальний [LT] діапазон від 3 до 7 нг/мл [n = 117] та високий мінімальний [HT] діапазон від 9 до 15 нг/мл [n = 130]) та плацебо (n = 119) у пацієнтів з ТСК та рефрактерними парціальними нападами, які застосовували 1-3 протисудомні засоби. Середня тривалість подвійного сліпого періоду становила 18 тижнів. Медіана тривалості загального впливу препарату Афінітор (361 пацієнт, який приймав щонайменше одну дозу еверолімусу) склала 20,8 місяця (діапазон 0,5-37,9). рандомізоване подвійне сліпе контрольоване дослідження III фази еверолімусу (n = 79) у порівнянні з плацебо (n = 39) у пацієнтів з ТСК, у яких виявлена ангіоміоліпома нирки (n = 113), або спорадичним лімфангіолейоміоматозом (ЛАМ) та ангіомі 5). Медіана тривалості сліпого досліджуваного лікування становила 48,1 тижня (діапазон від 2 до 115) у пацієнтів, які отримували препарат Афінітор, та 45,0 тижнів (діапазон від 9 до 115) у пацієнтів групи плацебо. Медіана тривалості загального впливу препарату Афінітор (112 пацієнтів, які прийняли хоча б одну дозу еверолімусу) склала 46,9 місяця (в діапазоні від 0,5 до 63,9). (n = 78) порівняно з плацебо (n = 39) за участю пацієнтів з ТСК, які мали СЕГА, незалежно від віку. Медіана тривалості сліпого досліджуваного лікування становила 52,2 тижнів (діапазон від 24 до 89) у пацієнтів, які отримували препарат Афінітор, та 46,6 тижнів (діапазон від 14 до 88) у пацієнтів групи плацебо. Середня тривалість загального ефекту Afinitor становила 47,1 місяця (діапазон від 1,9 до 58,3) CRAD001C2485: проспективне, відкрите, неконтрольоване дослідження II фази еверолімусу у пацієнтів із SEGA (n = 28). Медіана тривалості лікування становила 67,8 місяців (діапазон від 4,7 до 83,2). вище дослідження, представлені нижче. Найбільш частими небажаними реакціями (кількість випадків становила ? 1/10) із загальних об'єднаних даних з безпеки були (у порядку зменшення частоти): стоматит, назофарингіт, пірексія, діарея, інфекції верхніх дихальних шляхів, блювання, кашель, головний біль, висипання , акне, порушення менструального циклу, пневмонія, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, фарингіт, зниження апетиту, втома та гіперхолестеринемія. менструального циклу, целюліт та гіпофосфатемія. Ступені тяжкості відповідають загальній термінології критеріїв небажаних явищ (CTCAE) версії 3.0 та 4.03. діарея, інфекції верхніх дихальних шляхів, блювання, кашель, головний біль, висипання, аменорея, акне, порушення менструального циклу, пневмонія, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, фарингіт, зниження апетиту, втома та гіперхолестеринемія. частота ?1%) були пневмонія, стоматит, аменорея, нейтропенія, пірексія, порушення менструального циклу, целюліт та гіпофосфатемія. Ступені тяжкості відповідають загальній термінології критеріїв небажаних явищ (CTCAE) версії 3.0 та 4.03. діарея, інфекції верхніх дихальних шляхів, блювання, кашель, головний біль, висипання, аменорея, акне, порушення менструального циклу, пневмонія, синусит, інфекції сечовивідних шляхів, фарингіт, зниження апетиту, втома та гіперхолестеринемія. частота ?1%) були пневмонія, стоматит, аменорея, нейтропенія, пірексія, порушення менструального циклу, целюліт та гіпофосфатемія. Ступені тяжкості відповідають загальній термінології критеріїв небажаних явищ (CTCAE) версії 3.0 та 4.03. Найчастішими небажаними реакціями 3-4 ступеня (частота ?1%) були пневмонія, стоматит, аменорея, нейтропенія, пірексія, порушення менструального циклу, целюліт та гіпофосфатемія. Ступені тяжкості відповідають загальній термінології критеріїв небажаних явищ (CTCAE) версії 3.0 та 4.03. Найчастішими небажаними реакціями 3-4 ступеня (частота ?1%) були пневмонія, стоматит, аменорея, нейтропенія, пірексія, порушення менструального циклу, целюліт та гіпофосфатемія. Ступені тяжкості відповідають загальній термінології критеріїв небажаних явищ (CTCAE) версії 3.0 та 4.03.
